/Files/images/1111112/ima.jpg

Класні керівники — педагоги, які постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.

З метою зростання престижності звання класного керівника, його ролі і статусу як компетентного педагога ХХІ століття, проводиться конкурс "Класний керівник року".

/Files/images/1111112/скачанные файлы.jpg

Учитель нашої школи Шевченко Вадим Олексійович достойно представив досвід своєї роботи на цьому конкурсі.

/Files/images/1111112/я.jpg

- Освіта, спеціальність за дипломом: вища

1993 Харківський державний педагогічний інститут ім. Г.С.Сковороди, російська мова та література;

1995 Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, українська мова та література.

- Стаж роботи: педагогічний 19 років у тому числі класним керівником 8 років

- Кваліфікаційна категорія: «спеціаліст вищої категорії»

- Проблема, над якою працює як класний керівник «Формування національної свідомості, патріотичних почуттів та духовності учнів засобами національно-патріотичного виховання»

- Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються: ІТ та ІКТ, метод проектів, учнівське самоврядування.

- Педагогічне кредо «Пронинливе лише одне серце. Найголовнішого очима не побачиш»

Педагогічний портрет учителя, Вадим Олексійович описує такими словами:

Іду до учнів

Учитель — це не професія і ніяк не ремесло. Учитель — то покликання! Ми рідко замислюємося над тим, кого люди назвали Учителем. А про це необхідно пам'ятати щомиті, щоб не заплямувати це високе найменування. Простіше викладати предмет і називатися викладачем. Тоді як бути із записом у дипломі: “учитель...”?

У одному з відомих радянських фільмів два досвідчених учителі дискутують. “Шодня віддієш їм усього себе, а у відповідь росте бур'ян!” - з болем вигукує один. “А що у нас є, щоб віддати?” - замислено говорить інший. Дійсно, чи є те, що можна віддіти, і чи візьмуть від нас наше “розумне, добре, вічне”?

Кожен день мого учительства — це іспит перед учнівською аудиторією. Так, мене важко загнати у глухий кут з питань мого предмету ( хоча й намагаються). Але подолати бар'єр недомовленості, недовіри, підозри, прихованої критики вдається не завжди. Що криють за собою ці, на перший погляд, відкриті обличчя? “Справжнього очима не побачиш”,- сказав Екзюпері. Але вдивляюся в очі дітей. Найстрашніше в них побачити повну байдужість! Неприйняття можна подолати налагоджуючи стосунки, відрившись дитині першим. Вона, як Лис із “Маленького принца”, спочатку дозволить дивитися на себе на відстані, а лише через деякий час ти зможеш до неї торкнутися. А тут настає відповідальність за того, кого приручив. Дитина не може бути кинутою напризволяще. Тому загравати і заграватися — найбільша помилка, іноді фатальна.

Завжди щасливий, коли мої учні задають питання, що починаються словами: “А як би в цьому випадку вчинили Ви...?” Відчуваю задоволення від того, що моя думка має вагу, і усвідомлюю величезну відповідальність за свою відповідь. Не можна, щоб вона була остаточним рішенням, хай сприймуть її, як варіант вирішення проблеми.

Замислююсь, чи є в мене учительські перемоги? Найбільшими визнаю дві. Перша, коли повернувся з лікарняного, почув від учня, що ніколи до себе близько не підпускав такі скупі слова: “Нам без Вас було некомфортно”. Друга — слова подяки від найпроблемнішого учня на випускному вечорі: “Дякую Вам за те, що витягали мене з найскладніших проблем”.

Так мало і так багато. Але заради цього йду до школи. Все таки це покликання.

/Files/images/1111112/post-55613-1197143116.jpg

для перегляду натисніть на зображення

ДОСВІД РОБОТИ

Опис педагогічного досвіду

Опис виховної роботи


Виховна година "Це стосується кожного"

/Files/images/1111/DSC03005.JPG/Files/images/1111/DSC03002.JPG

Виховна година до 200-річчя Шевченка

/Files/images/1111111/PIC_0865.JPG

Сценарій виховного заходу "Вклонимося Кобзарю"


/Files/images/1111112/SDC13526.JPG

Урок - реквієм на тему: "Хай не згасне пам'яті свіча"

/Files/images/11111/DSC04236.JPG

Проект “Міста Слобожанщини у роки Другої світової війни. Люботин”

/Files/images/1111112/Screenshot_2.png

для перегляду презентації натисніть на зображення

Кiлькiсть переглядiв: 29